РОЗРОБКА СПОСОБУ ЗАХИСТУ ЯБЛУНЕВИХ НАСАДЖЕНЬ ВІД ВЕСНЯНИХ ПРИМОРОЗКІВ ТА ГРАДУ

   Створення сучасних промислових інтенсивних садів яблуні передбачає максимально ефективне облаштування умов виробництва, що забезпечують мінімальну залежність об’єму валу врожаю та його якості від несприятливих метеорологічних умов, таких як весняні приморозки та град протягом вегетаційного періоду.

  Тенденцією останніх десятиліть є збільшення потреб населення у продуктах харчування, зокрема у фруктах. Вирішення продовольчого питання у плані максимального забезпечення населення плодами та ягодами можливе лише за умов максимальної інтенсифікації технологій їх вирощування, одним із аспектів якої є вирішення питання оптимізації системи захисних заходів врожаю та його якості направлених проти несприятливих погодних умов.

  У світовій практиці для збереження плодових насаджень від приморозків існують різні способи захисту: задимлення, обігрів, покриття рослин спеціальною піною, захисними ковпаками в поєднанні зі зрошенням підігрітою водою, перемішування повітря за допомогою вентиляторів, повітряних установок або вертольотів, суцільна побілка дерев, обприскування їх регуля­торами росту і розвитку (гібереліном, аларом, етефоном та іншими), дощування. Однак у ряді випадків речовини, які застосовуються при захисті, за­бруднюють навколишнє середовище і не відповідають еко­логічним вимогам, а основна маса способів складні у виконанні і вимагають підвищених витрат енергії.

  Крім того, в останні роки зі зміною клімату частішими стали сильні грози, що супроводжуються випаданням граду. Град викликає значні механічні пошкодження плодів, а іноді і самих дерев яблуні. Це призводить до істотного зниження якості врожаю, погіршення стану плодових рослин та, як наслідок, значного падіння прибутку виробничників у зв’язку з відсутністю доцільності закладки плодів на зберігання. Така ситуація призводить до поширення такого способу захисту насаджень від граду, як встановлення градозахисних сіток.

  На півночі України, де існують достатньо сприятливі кліматичні та грунтові умови для вирощування яблуні, в окремі роки високі врожаї цієї культури одержувати важко внаслідок пошкоджен­ня квіток та бутонів весняними приморозками. В садівничих господарствах захист плодових культур від вес­няних приморозків майже не застосовується або здійснюється неефективно. Основним економічно доступним способом захисту в наш час є задимлен­ня шляхом спалювання димових куп або шашок. Водночас практика показує, що широке застосування дощування для зрошення садів у господарствах півдня України дає можливість використовувати зрошувальні системи та установки для усу­нення негативного впливу приморозків на дерева.

  Метою наших досліджень стало обґрунтування доцільності застосування системи заходів по збереженню врожаю яблуні та його якості шляхом забезпечення максимально ефективного захисту репродуктивних органів рослин у весняний період від заморозків та плодів у літній період – від граду.

  Дослідження проводились з метою виявлення найбільш ефективного способу захисту квіток на бутонів яблуні від приморозків на весні, а також з метою обґрунтування необхідності наявності градозахисної сітки на насадженнях яблуні в нашій зоні – зоні Північно – Східного Лісостепу України.

  Клімат зони, де виконувались дослідження, помірно континентальний з абсолютним мінімумом температур у зимовий період мінус 35-40°С та абсолютним максимумом 37°С. Довжина безморозного періоду 160-170 днів. На відміну від районів Полісся в цій зоні сніговий покрив менш стійкий, висота його в середньому складає 20-30 см. Атмосферні опади за рік становлять 500-525 мм, а за теплий період - 300-325 мм. В цій зоні крім низьких температур в період перезимівлі найбільш небезпечні для вишні ранньовесняні заморозки.

  Обліки проводились за загальноприйнятими методиками.

  Результати досліджень показали можливість використання систем зрошення для захисту рослин від весняних приморозків прямим методом. Системи надкронового зрошення діють надійно у перерив­частому режимі зволоження при негативних температурах повітря (до —6°С) та рівномірно розподіляють дрібнодисперс­ний дощ по кроні дерева. Систему під час очікуваних приморозків доцільно вмикати при зниженні температури повітря до +1°С та вимикати, коли температура повітря підій­мається вище 0°С. Застосування прямого методу захисту яблуні під час адвективного приморозку інтенсивністю до — 4,2°С (8.05.09), коли швидкість вітру не перевищувала 2 м/с, не призвело до переохолодження бруньок внаслідок переваги утеплення від льодоутворення над про­цесом випаровування.

  Одночасно проводилось випробування інших способів захисту квіток та бутонів. Випробовувались: зволоження крони за допомогою садового оприскувача, а також задимлення насаджень за допомогою димових куп (табл.1).

Отже варіантами досліду по захисту насаджень від весняних приморозків були:

Варіант І – зволоження крони під час приморозку з використанням системи над кронового зрошення;

Варіант ІІ – зволоження крони під час приморозку з використанням садового оприскувача;

Варіант ІІІ – обкурювання насаджень під час приморозку димом.

                                                                                                                                                              Таблиця 1

Результати обліків по визначенню підмерзання квітки при різних способах захисту насаджень від весняних

                                                          заморозків (Сорт Делічія, СДСС, 2009 р.)

Варіант

Ступінь цвітіння, бал

Середня кількість квіток на 1дер.,шт

Ушкодження приморозком квіток, бутонів зав'язі

Середня кількість зав’язі на 1 дерево

Середня кількість плодів на 1дер. шт

Середня вага 1 плода, г

Урожайність

Корисна зав’язь, %

кг/дер

т/га

Постійне зволоження установкою над-кронового зрошення

4

616

1

203

84

139

11,68

7,78

13,6

Періодичне зволоження за допо-могою садового оп-рискувача

4

673

31

154

52

143

7,43

4,948

7,72

Обкурювання димом

4

650

80

43

14

173

2,42

1,611

2,15

Контроль

4

670

100

-

-

-

-

-

-

   Аналізуючи результати табл. 1, можна зробити висновок, що безумовно найоптимальнішим способом захисту насаджень від приморозків є над кронове дощування. Показники, що характеризують ступінь збереження квіток та бутонів при даному способі захисту найвищі. Так, ураження репродуктивних органів у даному варіанті досліду склало лише 1%. Це спричинило переважання даного варіанту і по такому показнику, як середня кількість зав’язі, а відповідно і середня кількість яблук на дереві. Завдяки цьому показник урожайності в даному варіанті знаходиться на найвищому серед усіх варіантів рівні.

   Менш досконалим замінником, але більш-менш альтернативним варіантом антиприморозкових заходів можна розглядати зволоження крони за допомогою садового оприскувача. У даному варіанті показник ушкодження квіток та бутонів приморозком був на рівні 31%, що в, свою чергу, відбилось на таких показниках, як середня кількість зав’язі, а відповідно і середня кількість яблук на дереві. За даними показниками, як бачимо, варіант із зволоженням за допомогою садового оприскувача поступається варіанту з надкроновим дощуванням. Але варто відмітити що завдяки саме зниженню середньої кількості квіток, а відповідно і зав’язі на дереві у варіанті із садовим оприскувачем призвело до переважання його над варіантом з над кроновим дощуванням по такому показнику, як середня маса плоду, хоча відставання по урожайності є досить вагомим і складає 5,88 т/га.

   Що стосується варіанту з обкурюванням димом, то більш-менш прийнятними його показники можливо сприймати лише на фоні контролю, де захисні заходи не проводились взагалі. Підмерзання квіток та бутонів у даному варіанті склало 80%, що на 79% та 49% більше, ніж,відповідно, у варіантах з використанням надкронового дощування та садового оприскувача. Щодо врожайності, то варто відмітити, що через сильну зрідженість плодів на дереві, показник середньої маси плоду у даному варіанті найвищий – 173 г, але через ту саму зрідженість плодів на дереві показник врожайності знаходиться на рівні 1,611 т/га, ща на 6,2 т/га менше ніж у варіанті з надкроновим дощуванням та на 3,33 т/га – ніж у варіанті із садовим оприскувачем.

   Протягом вегетаційного періоду досліджувались такі показники, як ступінь пошкодженості плодів градинами, біохімічний склад плодів перед збиранням та ступінь насиченості забарвлення, тобто ті показники, які могли б підтвердити або спростувати доцільність встановлення градозахинсї конструкції.

  В результаті випадання граду у варіанті без накриття градозахисною сіткою пошкодженими виявились практично всі плоди (94%). З 53 плодів 34 мали загальну площу пошкодження поверхні плоду до 1 см2, 12 з них – до 2 см2 та 4 – до 3 см2.

  Перед збиранням та під час збирання врожаю проводились обліки урожайності та супутніх їй показників. Визначались середня кількість квіток на дереві, середня кількість плодів на дереві, середня маса плоду та урожайність з гектару.

  В результат проведених досліджень , можемо констатувати, що варіант з накриттям насаджень антиградовою сіткою (по всіх повтореннях) поступається варіанту без накриття за показником середньої кількості квіток на дереві, що обумовлюється зниженням ультрафіолетового випромінювання у зв’язку із затіненням крони захисною сіткою. Як наслідок, варіант з накриттям захисною сіткою у порівнянні з варіантом без її використання має в середньому меншу кількість плодів на дереві,що є причиною їх більшої середньої маси на 39 г. Варто відмітити, що, не зважаючи на в середньому меншу кількість квітів на дереві, варіант із захисним накриттям переважає за урожайністю варіант без використання захисного накриття, що обумовлюється кращим показником співвідношення середньої кількості плодів на дереві та їх середньої маси.

  Необхідно також відмітити, що протягом вегетаційного періоду було відмічено повільніше насичення шкірки рум'янцем на плодах у варіанті з накриттям насаджень градозахисною сіткою. До кінця вегетаційного періоду візуально стало очевидним те, що плоди у варіанті без накриття більш насиченого кольору. Це ще раз підтверджує зниження активності ультрафіолетового випромінювання у варіанті з використанням захисного накриття через деяке затінення сіткою, що і обумовлює зниження інтенсивності синтезу антоціанів, які відповідають за насиченість кольору шкірки плоду.

  Перед збиранням був проведений, також, біохімічний аналіз плодів, метою якого було встановлення можливого впливу градозахисного накриття на вміст основних речовин, що визначають поживність та смакові якості плоду.

  Визначався вміст таких речовин, як розчинні сухі речовини, рН м’якоті, загальні титруємі кислоти, загальний вміст цукру, аскорбінова кислота, цукрово-кислотний коефіцієнт (табл. 2).

                                                                                                                                                      Таблиця 2

                   Результати біохімічного аналізу плодів перед збиранням (Сорт Делічія, СДСС, 2009р.)

Варіант

Показники

Розчинні сухі речовини, %

рН м’якоті

Загальні титруємі кислоти, %

Загальний вміст цукру, %

Аскорбінова кислота, мг/100 г

Цукрово-кислотний коефіцієнт

Ділянка з градозахисною сіткою

13,2

3,6

0,64

10,1

10,2

15,78

Ділянка без накриття сіткою

13,1

3,41

0,57

11,2

10,4

19,64

   Проаналізувавши показники табл.2, можна зробити висновок, що накриття насаджень градозахисною сіткою практично не вплинуло на вміст розчинних сухих речовин та вміст аскорбінової кислоти. Натомість такі показники, як загальний вміст цукру, загальні титруємі кислоти значно коливались. Так, загальний вміст цукру у плодах у варіанті з накриттям захисною сіткою був нижчий на 1,1%, а вміст загальних титруємих кислот навпаки нижчий, ніж у варіанті без накриття на 0,7%, що, в свою чергу, обумовило дещо вищий показник рН м’якоті. Занижені показники вмісту цукру у варіанті з накриттям градозахисною сіткою та дещо вищі показники вмісту загальних титруємих кислот обумовлені слабшим опроміненням ультрафіолетом, що є наслідком затінення сіткою.

Висновки. Отримання високих та сталих врожаїв з прийнятною для споживача якістю плодів можливе лише у разі ефективного впровадження у виробництво системи захисту насаджень від негативних метеорологічних чинників, зокрема таких як весняні приморозки та град.

   Серед способів захисту насаджень яблуні, що застосовувались, найвищу ефективність мав метод надкронового дощування, рівень підмерзання квіток та бутонів при якому не перевищував 1%, що, в свою чергу, ообумовлювало і вищі показники урожайності.

   Альтернативним, але значно менш ефективним методом захисту насаджень від весняних приморозків є зволоження крони дерев з використанням садового оприскувача. Показник підмерзання квітів та бутонів при використанні даного способу захисту від приморозків знаходився на рівні 31%, що на 30% перевищує даний показник при використанні надкронового дощування. Крім того, варіант з використанням садового оприскувача поступався варіанту з над кроновим дощуванням по урожайності на 5,88 т/га.

   Абсолютно неприйнятний,як такий, виявився варіант захисту насаджень від приморозків з використанням задимлення. Відсоток підмерзання бутонів та квіток у ньому становив 80%, а врожайність на рівні 1,611 т/га, що на 3,337 т/га менше, ніж у варіанті з використанням садового оприскувача та на 6,169 т/га менше, ніж у варіанті з використанням над кронового зрошення.

   Зона Північно – Східного Лісостепу України відзначається дещо підвищеним ризиком впливу несприятливих метеорологічних умов на якісні та кількісні показники плодово-ягідних культур. Плоди яблуні час від часу можуть потерпати від атмосферних опадів у вигляді граду. Єдиним на сьогодні ефективним методом попередження пошкодження врожаю яблуні градом є встановлення градозахисної сітки.

   Градозахисна сітка практично повністю ліквідує загрозу пошкодження врожаю яблуні градом. Вона позитивно впливає на поліпшення якості врожаю шляхом зменшення (незначного) ультрафіолетового випромінювання. Це створює умови для менш рясного цвітіння та утворення дещо меншої кількості плодів, завдяки чому вони мають значно більшу середню вагу і в результаті дають більший вал.

  Вище згадане затінення, спричинене сіткою, впливає на послаблення інтенсивності синтезу антоціанів та призводить до меншої насиченості кольору покривної шкірки плоду, але істотної різниці у презентабельності плодів яблуні, вирощених під накриттям сіткою та без неї немає.

  Зменшення ультрафіолетового випромінювання в результаті накриття насаджень яблуні сіткою впливає на зниження загального вмісту цукрів та підвищення вмісту загальних титруємих кислот, що призводить до зниження цукрово-кислотного коефіцієнту, а це, в свою чергу, незначним чином впливає на смакові якості плодів, але до істотного контрасту у смаках між яблуками з ділянок, що накриті сіткою та з тих , що не накриті нею нема.