Фільов В.В. Технологія нарощування посадкового матеріалу суниці.

Технологія нарощування посадкового матеріалу суниці.

В районах Полісся та північно-західного Лісостепу, згідно реко­мендацій, кращими строками садіння суниці визнано ранньоосінній (остан­ня декада серпня - перша половина вересня). Якщо опадів мало і в ґрунті воло­ги недостатньо, суницю рекомендується садити навесні наступного року в першій декаді весняно-польових робіт.

За іншими даними посадка суниці в кінці липня на початку серпня більш, ніж в інші строки відповідає біологічним особливостям органогенезу у молодих рослин.

В усіх випадках дотримання рекомендованих строків садіння тісно пов’язане з можливістю забезпечення садивним матеріалом.

У технологічному циклі виробництва ягід садивний матеріал суниці виро­щується у відведених маточних насадженнях. Проте до оптимальних строків осінньої посадки біля 30% розеток суниці в маточнику не встигає укорінятись. Донецькою дослідною станцією садівництва (Бережний П.С.) розроблена технологія дорощування розсади (1). Після виборки стандартної розсади з ма­точника, слабоукорінені та неукорінені розетки пікірують у заглиблені гряди, вкриті парниковими рамами. Площа живлення 8x5 см. В перші 5-7 днів після пікіровки розсаду поливають один раз на добу, в спекотні дні притіняють матами. З появою перших корінців мати знімають, число поливів зменшують до 1-2 за декаду. Укорінену на грядах розсаду залишають на місці до весняної посадки. На зиму її утеплюють опалими листям, очеретом чи подрібненою соломою, щоб зберегти листя суниці зеленими до весняної посадки. При цьому одержують вихід стандартної розсади до 96%.

Створення заглиблених гряд, коробів, парникових рам, їх притінення, підняття для поливу є досить працевитратними. Для укорінення розсади на 1 га товарної площі потрібно 0,024-0,026 га гряд з рамами.

Враховуючи більш сприятливі для суниці кліматичні умови регіону, на Сумській дослідній станції садівництва ІС УААН приступили до вивчення можливості укорінення розеток по простішій технології.

Методика. Гряди для пікіровки готувалися без заглиблення на рівні поверхні ґрунту у захищеному від вітру та злегка притіненому місці. Після пікіровки розеток (для порівняння), частина їх вкривалась звичайною поліетиленовою плівкою поверх рослин, під якою вони знаходились до появи перших корінців, інша частина гряд залишалась без укриття. Процес укорінення регулювався виключно режимом зрошення дощуванням, звичайними переставними розприскувачами. Перші 5-7 днів поливали щоденно, з появою корінців при потребі. Грунт дослідної ділянки - чорнозем глибокий малогумусний, слабосо-лонцюватий, супісчаний.

Варіанти:

1. Дорощування нестандартної розсади в незаглиблених грядах.

2. Дорошування нестандартної розсади в грядах із застосуванням тимчасо­вого плівкового укриття на період укорінення.

Кількість рослин одного сорту у варіанті - 750, повторень - 3 по 250 шт.,

сорти: Дарунок вчителю, Ред Гонтлет, Фестивальна ромашка, ширина гряди - 1,2 м, розміщення рослин - 5 х 8 см. (250 шт. на 1 м2).

Елементи обліку: Вихід стандартної розсади.

Укорінення розсади проводилось у такий послідовності: за тиждень до початку пікірування готувались гряди шириною 1,2 м без заглиблення. На роз­мічену ділянку вносився перегній-сипець з розрахунку 5 кг на 1 м2. Гряди пере­копувались на глибину штика лопати. При перекопці грунт добре рихлився. Пе­рекопану ділянку поливали дощуванням за допомогою звичайних переставних розприскувачів. Після підсихання ґрунту його вирівнювали та спушували граб-лями. В такому стані залишали до початку пікірування для його осідання після перекопки. В день пікіровки, вранці грунт знову злегка зволожували. Після під­сихання у другій половині дня, грядки рихлили граблями, маркірували для по­садки 8 х 5 см і приступали до пікірування.

Для чого, заготовлені на маточній плантації вуси з поганорозвинутими розетками з початковими корінцями, у затіненому місці розрізали, відділяючи кожну з них з залишками 1-1,5 см стебла. При цьому розетки щільно прижимали до гранту, заглиблюючи їх так, щоб сердечко залишалось на рівні поверхні грунту. Після пікіровки рослини добре поливали. Частину гряд, згідно схеми досліду, після поливу та вбирання води вкривали полієтіленовою плівкою, розстелюючи її вздовж гряд прямо зверху рослин. Краї плівки злегка присипали землею. Іншу частину гряди залишали без вкриття. В перший тиждень гряди поливали раз в день. Вже через 6-7 днів почали активно утворюватись корінці і укорінення розеток цього часу поливати стали рідше, при необхідності, в залежності від погоди та вологи ґрунту.

Гряди з вкоріненою розсадою з настанням перших стійких заморозків вкривали подрібненою соломою, для збереження розсади з зеленим листям для весняної посадки. Вихід стандартної розсади підраховували навесні під час її виборки для посадки.

Результати. Після пікірування 2 вересня 2002 р. протягом 7 днів опадів не було. Вологість ґрунту на грядах регулювалась виключно зрошенням. Перший дощ 11,8 мм випав 10.09. Через день випало ще 4,5 мм. Потім через 5 днів протягом 3-х днів випало 15,1 мм. З 18.09 і до кінця місяця було ще 11 днів з невеликими опадами різної інтенсивності. Всього за місяць випало 75 мм.

В перші чотири дні укорінення середньодобова температура повітря ста. повила 20,3-20,8°С. У наступні 5 днів - 16-!8,3°С. Протягом другої і третьої декади вона була в межах 10-13 °С.

Режим метеорологічних факторів, що склався на період укорінення загалом сприяв приживанню розеток та їх укоріненню. Різниці у приживанні розеток між варіантами та сортами практично не було. Приживання становило 92,95%. Не було суттєвої різниці між варіантами і сортами у виході стандартної розсади. Стандартність становила 86-91% (табл. 1).

Таблиця 1

Якість садивного матеріалу суниці після дорощування восени 2002 року

В 2003 році дослід було повторено з тими ж сортами. Пікірування прово­дили 10 вересня. Режим метеорологічних факторів у порівнянні з 2002 роком на період укорінення склався дещо по іншому. У першій декаді випало 62,7 мм опадів при місячній нормі 44 мм. Після чого до кінця місяця опадів не було. Середня добова температура повітря другої декади становила 12,8°, а третьої 13,4°, максимальна відповідно 19,7 і 20,3 °С. Кількість днів з температуро більше 15° С у другій декаді - один, у третій - 2 дні. Відносна вологість повітря у другій і третій декадах становила 73,6-72%.

Відсутність опадів на період укорінення змусило підтримувати оптимальну вологість ґрунту на грядах виключно щоденним зрошенням протягом тижня надалі - по потребі.

Незважаючи на гірші погодні умови у порівнянні з минулим роком, якість і кількість садивного матеріалу після дорощування була високою. Прижилося розеток після пікірування в середньому по сортам у першому варіанті 98,1%, у другому варіанті з плівковим укриттям на період укорінення - 98,3%. Стандартної розсади отримано після дорощування 93-93,3%. Різниці у виході стандартної розсади між сортами і варіантами, як і в попередньому досліді практично не спостерігалось.

Висновки.Двухрічні результати дослідів по дорощуванню розсади суниці на початку вересня в умовах північно-східного Лісостепу України показали, що вкорінювати недорозвинені розетки можливо на звичайних не заглиб­лених грядах, навіть без додаткового плівкового укриття, при умові розміщення гряд у притіненому затишному місці, пікіруванні розеток у другій половині дня, та регулюванні постійного щоденного зволоження ґрунту шляхом дощу­вання в перший тиждень укорінення. Це забезпечує вихід стандартної розсади 86-94%. Додаткове укорінення недорозвинених розеток дозволяє суттєво підвищити вихід розсади з маточника.